Інтегрований урок фізики та математики

Підготували вчитель фізики С.І.Данішевський та вчитель математики Н.А.Данішевська Меджибізької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема з фізики: Розв’язування фізичних задач з використанням площ фігур.

Тема з геометрії: Площі фігур

Мета:

Навчальна:
- поглибити знання учнів про механічний рух шляхом розв’язування задач на розрахунки кінематичних величин;

- формувати розуміння тісного зв’язку суміжних наук – математики та фізики;

- розвивати вміння аналізувати графік функції;

- закріпити знання формул для обчислення площ фігур, показати їх місце і значення під час розв’язування фізичних задач;

- поширити область застосування теми для розв’язання задач практичної спрямованості.

Розвивальна:

- розширювати світогляд учнів, розвивати логічне мислення, математичне мовлення;

- продовжити формування самоосвітньої компетенції;

- учити учнів бачити однакову математичну модель у різних фізичних ситуаціях і складати її.

Виховна:

- виховувати патріотичні почуття, інтерес до наук через звернення до історичних джерел.

Тип уроку. Урок формування вмінь і навичок.

Урок можна скачати тут

Робота МАН "Чудові лінії трикутника"

Роботу виконала: Денисюк Анастасія Вікторівна, 

учениця 9 класу 

Меджибізької ЗОШ І-ІІІступенів 

Науковий керівник: 

Данішевська Наталія Анатоліївна, 

учитель математики Меджибізької ЗОШ І-ІІІступенів 

Вся історія геометрії та деяких інших розділів математики тісно пов'язана з розвитком теорії геометричних побудов. Найважливіші аксіоми геометрії, сформульовані основоположником наукової геометричної системи Евклідом близько 300 р. до н.е., ясно показують яку роль зіграли геометричніпобудови в формуванні геометрії. «Від будь-якої точки до будь-якої точки можна провести пряму лінію», «Обмежену пряму можна безперервно продовжувати», «З усякого центру і всяким розчином може бути описаний коло» - ці постулати Евкліда явно вказують на основне положення конструктивних методів у геометрії древніх. Відомий давньогрецький історик Геродот (V ст.до н.е.) залишив опис того, як єгиптяни після кожного розливу Нілу заново розбивали родючі частини його берегів, з яких зійшла вода. По Геродоту, з цього і почалася геометрія-«землемірство» (від грецького «гео»-земля і «метрео»-міряти). Древні землеміри виконували геометричні побудови, вимірювали довжини і площі; астрологи розраховували розміщення небесних світил – все це вимагало глибоких знань про властивості плоских і просторових фігур, і в першу чергу про трикутники. Трикутник по праву рахується простішою із фігур: будь-яка плоска фігура має містити хоча б три точки, які не лежать на одній прямій. Якщо з’єднати ці точки попарно прямолінійними відрізками, то побудована фігура і буде трикутником. Таким чином, будь-який многокутник може бути розбитий на трикутники. Трикутник завжди мав широке застосування в практичному житті. Так, в будівельній галузі з давніх віків використовується властивість жорсткості трикутника для укріплення різноманітних побудов та їх деталей. Зображення трикутників і задачі на трикутники зустрічаються у папірусах, в старовинних індійських книгах і інших древніх документах. В Древній Греції вчення про трикутник розвивалося в іонійській школі, заснованої в VII ст. до н.е. Фалесом, в школі Піфагора та інших. 

Роботу можна скачати тут