пʼятниця, 8 січня 2016 р.

3 лютого 2016 року - День безпечного Інтернету!

День безпечнішого Інтернету (англ. Safer Internet Day) — відзначається у вівторок другого тижня лютого з 2004 року.
Захід був запроваджений у 2004 за ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету).
Цього дня в багатьох країнах світу обговорюються:
  • шляхи безпечного використання молоддю Інтернету,
  • питання інтернет-етики
  • загрози протизаконного контенту.
День безпечнішого Інтернету має на меті досягнення об'єднання зусиль держави, бізнесу і громадськості для популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді.

On-ляндія — це казкова країна, де діти почувають себе захищеними.
Вони знають, як правильно користуватися перевагами Інтернету.
On-ляндія  — це інтерактивний курс з інтернет-безпеки — спільна ініціатива програми Microsoft «Партнерство в навчанні», соціально відповідальних комерційних структур, неурядових організацій, за підтримкою громадського-соціальних діячів.
Цей сайт містить матеріали для дітей, батьків і вчителів (інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків), завдяки яким діти зможуть освоїти основи безпечної роботи в Інтернеті. На сайті подано доступну, практичну інформацію з Інтернет-безпеки, ознайомившись з якою навіть починаючі користувачі зможуть ефективно використовувати ресурси мережі й захистити себе від небажаного контенту.



Образовательное видео, в котором Григорий Остер, Тутта Ларсен, Светлана Журова, Григорий Гладков и Ева Христенко делятся своим опытом о том, как научить ребенка правилам безопасности в Интернете и сделать его опыт в Сети полезным и позитивным.



Образовательное видео от YouTube о том, как распознать ложь и как корректно вести себя в Интернете

пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

Педагогічна картина проблем дисципліни

Під впливом зростаючих вимог життя, збільшується об'єм і ускладнюється зміст знань, що підлягають засвоєнню в школі. Але при традиційній системі навчання не кожен школяр спроможний освоїти програму. За своїми природними здібностями, темпу роботи і т.д. учні сильно відрізняються один від одного. Зазвичай вибираються методи і форми навчання, орієнтовані на середнього учня. При цьому слабким і сильним учням приділяється мало уваги. У цих умовах учні з хорошими здібностями працюють без особливої ​​напруги, а слабкі учні відчувають зростаючі труднощі.

У навчанні математики ця проблема займає особливе місце, що пояснюється специфікою цього навчального предмета. Математика є однією з найбільш складних шкільних дисциплін і викликає труднощі у багатьох школярів. Якщо вирівняти багато факторів, що впливають на рівень засвоєння нових знань, а саме: забезпечити однаковий вихідний мінімум знань у всіх учнів, позитивне ставлення їх до уроку, ретельно розробити методику введення нового матеріалу, то, незважаючи на рівність цих умов, нові знання будуть засвоєні по-різному. Одні школярі досить повно засвоять нове і можуть застосувати його в нових, але схожих з навчальною обстановкою умовах, що вимагають самостійного розвитку нових знань (вищий рівень засвоєння). Інші засвоять поняття або закономірності і зуміють застосувати їх до вирішення завдань, близьких до тих, які розбиралися в процесі пояснення нового матеріалу (середній рівень засвоєння). Нарешті, будуть і такі, хто виніс лише окремі, нерідко несуттєві поняття або закономірності і не може застосувати їх до вирішення навіть найпростіших завдань (нижчий рівень засвоєння). При цьому буде потрібно різну кількість вправ і різна міра допомоги з боку вчителя тим учням, яких маємо довести до вищого рівня засвоєння.

Тому, необхідна така організація навчального процесу, яка дозволила б враховувати відмінності між учнями і створювати оптимальні умови для ефективної навчальної діяльності всіх школярів, тобто виникає необхідність перебудови змісту, методів, форм навчання, максимально враховувати індивідуальні особливості учнів.


Отже, практика показує, а досвід доводить, що принцип диференційованого навчання дає найефективніший результат у досягненні конкретних педагогічних цілей. Щоб отримати такий результат, впроваджуючи диференційоване навчання, потрібно дотримуватись основних положень та вимог до здійснення рівневої диференціації.


Основні положення:


- диференціація навчання в класі є не тільки багатоетапний педагогічний процес, але й дидактична система;


- потреба нового підходу до поділу класу на підгрупи з урахуванням здібностей учнів;


- створення мікрогруп, як форми організації навчального процесу, дозволяє здійснювати рівневу диференціацію;


- створені групи мають бути мобільними (динамічними) і враховувати можливі зміни пріоритетів учнів та різницю в індивідуальних темпах розвитку кожної дитини. Для цього, крім постійних (або майже постійних) даних про кожного учня, що дозволяють організувати розподіл класу на групи, повинні існувати змінні, що є показниками розвитку особистості й дозволяють проводити постійну корекцію цих груп;


- зміна підходів до організації контролю, а саме: створення альтернативної системи контролю є одним із засобів процесу індивідуалізації навчання

середа, 25 листопада 2015 р.

Результати VIII Інтернет-олімпіади

Нещодавно, 21.11.15 було проведено фінальний он-лайн тур обласної учнівської Інтерент-олімпіади з математики у 2015/2016 навчальному році серед учнів навчальних закладів Хмельницької області. Серед презерів олімпіади є мій учень 9 класу Осадчук Костянтин.


Таблиці результатів олімпіади зможна переглянути на сайті www.deltamatem.km.ua

пʼятниця, 2 жовтня 2015 р.

Інтегрований урок фізики та математики



Підготували вчитель фізики С.І.Данішевський та вчитель математики Н.А.Данішевська Меджибізької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема з фізики: Розв’язування фізичних задач з використанням площ фігур.

Тема з геометрії: Площі фігур

Мета:

Навчальна:

- поглибити знання учнів про механічний рух шляхом розв’язування задач на розрахунки кінематичних величин;

- формувати розуміння тісного зв’язку суміжних наук – математики та фізики;

- розвивати вміння аналізувати графік функції;

- закріпити знання формул для обчислення площ фігур, показати їх місце і значення під час розв’язування фізичних задач;

- поширити область застосування теми для розв’язання задач практичної спрямованості.

Розвивальна:

- розширювати світогляд учнів, розвивати логічне мислення, математичне мовлення;

- продовжити формування самоосвітньої компетенції;

- учити учнів бачити однакову математичну модель у різних фізичних ситуаціях і складати її.

Виховна:

- виховувати патріотичні почуття, інтерес до наук через звернення до історичних джерел.

Тип уроку. Урок формування вмінь і навичок.

Урок можна скачати тут

четвер, 1 жовтня 2015 р.

Робота МАН "Чудові лінії трикутника"

Роботу виконала: Денисюк Анастасія Вікторівна, 
учениця 9 класу 
Меджибізької ЗОШ І-ІІІступенів 

Науковий керівник: 
Данішевська Наталія Анатоліївна, 
учитель математики Меджибізької ЗОШ І-ІІІступенів 

Вся історія геометрії та деяких інших розділів математики тісно пов'язана з розвитком теорії геометричних побудов. Найважливіші аксіоми геометрії, сформульовані основоположником наукової геометричної системи Евклідом близько 300 р. до н.е., ясно показують яку роль зіграли геометричніпобудови в формуванні геометрії. «Від будь-якої точки до будь-якої точки можна провести пряму лінію», «Обмежену пряму можна безперервно продовжувати», «З усякого центру і всяким розчином може бути описаний коло» - ці постулати Евкліда явно вказують на основне положення конструктивних методів у геометрії древніх. Відомий давньогрецький історик Геродот (V ст.до н.е.) залишив опис того, як єгиптяни після кожного розливу Нілу заново розбивали родючі частини його берегів, з яких зійшла вода. По Геродоту, з цього і почалася геометрія-«землемірство» (від грецького «гео»-земля і «метрео»-міряти). Древні землеміри виконували геометричні побудови, вимірювали довжини і площі; астрологи розраховували розміщення небесних світил – все це вимагало глибоких знань про властивості плоских і просторових фігур, і в першу чергу про трикутники. Трикутник по праву рахується простішою із фігур: будь-яка плоска фігура має містити хоча б три точки, які не лежать на одній прямій. Якщо з’єднати ці точки попарно прямолінійними відрізками, то побудована фігура і буде трикутником. Таким чином, будь-який многокутник може бути розбитий на трикутники. Трикутник завжди мав широке застосування в практичному житті. Так, в будівельній галузі з давніх віків використовується властивість жорсткості трикутника для укріплення різноманітних побудов та їх деталей. Зображення трикутників і задачі на трикутники зустрічаються у папірусах, в старовинних індійських книгах і інших древніх документах. В Древній Греції вчення про трикутник розвивалося в іонійській школі, заснованої в VII ст. до н.е. Фалесом, в школі Піфагора та інших.